Сатурн

Категорія: Планети Опубліковано: Неділя, 14 квітня 2013 Автор: Ігор

Рейтинг користувача: 5 / 5

Активна зіркаАктивна зіркаАктивна зіркаАктивна зіркаАктивна зірка
 

Сатурн - друга планета-гігант і шоста по порядку планета в Сонячній системі. Майже у всьому подібна до Юпітера, вона обертається навколо Сонця з періодом 29,5 земних років на відстаній близькій 9,5 а. о.


Тривалість зоряної доби на планеті складає - 10 год 14 хв. Через швидке обертання він також сплюснутий біля полюсів: полярний радіус планети менший від екваторіального.
Як і в Юпітера, періоди обертання в різних широтах не однакові. Маса Сатурна в 95 разів більша за масу Землі, а сила тяжіння в 1,12 рази більша за земну.
Сатурн має на диво низьку густину, нижчу за густину води - лише 0,7 г/см3. І якби знайшовся такий велитенський океан з води, куди можна було б занурити Сатурн, він би не потонув. Така маленька густина свідчить про те, що, як і решта планет-гігантів, Сатурн переважно складається з водню і гелію.
Оскільки Сатурн знаходиться на відстані в 9,5 разів далі від Сонця, ніж Земля, то на одиницю площі він отримує в 90 разів менше тепла, ніж вона. Згідно з розрахунками температура зовнішнього шару хмарового покриву повинна становити 80 К, насправді температура атмосфери планети дорівнює 90 К. Отже, Сатурн, як і Юпітер, перебуває у стані повільного стискання. На диску жовтуватого кольору окремі деталі верхніх шарів атмосфери Сатурна проявляються значно слабкіше, ніж на Юпітері.


Та все ж приекваторіальні темні смуги видно досить добре. Також помітно, що приполярні зони здаються злегка зеленуватими. Окрім того, час від часу з'являються світлі й темні плями, завдяки яким і було визначено період обертання Сатурна. У верхніх шарах хмарового покриву спостерігаються сильні вітри, швидкість яких в екваторіальній зоні досягає 110 м/с. Як і Юпітер, Сатурн має також магнітне поле, радіаційні пояси, і є джерелом радіовипромінювання.
Серед планет-гігантів Сатурн найбільш вражає уяву величною системою кілець, які добре видно в найпростіший телескоп. Вони були відкриті Х. Гюйгенсом ще у XVII ст. Їхня площа лежить точно у площині екватора планети, нахиленій до площини екліптики під кутом 28,5 градусів. Тому залежно від того, як зорієнтований Сатурн по відношенню до Землі, кільця видно максимально розкритими під тим же кутом, або, коли Земля знаходиться в площині кілець, їх взагалі не видно.
Кільця Сатурна мають складну структуру. Вояджер-1 і Вояджер-2, які пролетіли повз Сатурн у 1980-1981 рр., передали на Землю зображення кілець, розділених такими ж вузькими проміжками. Самі ж кільця складаються з окремих часток водяного крихкого снігу розмірами від дрібних пилинок до брил у 10-15 м завільшки, які добре відбивають сонячне світло. Ширина кілець разом із найвіддаленішим дуже слабким кільцем, відкритим Вояджером, становить 65 тис км, а товщина не перевищує 1 км.
Окрім кілець, Сатурн має 30 відомих на сьогодні супутників. Вояджери передали зображення деяких із них. Як і всі ніші тіла в Сонячній системі, що не мають атмосфери, вони вкриті безліччю кратерів. Найбільший супутник Сатурна , Титан, має потужну непрозору атмосферу товщиною до 200 км. Вона складається з азоту з домішками метану і водню.

Перегляди: 1516

Додати коментар

Захисний код
Оновити