Плутон-Харон

Найдальшу, дев'яту планету Сонячної системи - Плутон - було відкрито у 1930 році.

Плутон рухається навколо Сонця з періодом 248,4 земних років по еліптичній орбіті з великою піввіссю 39,4 а. о., витягнутій настільки, що він іноді опиняється ближче до Сонця, ніж Нептун. До того ж площина його орбіти нахилена до площини екліптики під значним кутом у 17 градусів, так що, рухаючись небесною сферою, Плутон виходить за межі зодіакальних сузір'їв.
Визначено, що Плутон обертається навколо своєї осі, як Уран чи Венера, у зворотному напрямку, а кут махилу осі обертання до площини орбіти становить 32 градуси.
У 1978 р. під час фотографічного спостереження Плутона було виявлено асиметрію його зображення. Це дало підставу вважати що Плутон має сутник, який здійснює оберт навколо нього за 6,4 доби. Радіус орбіти Харона (назва
супутника) дорівнюе 19 640 км. Як слабкий об'єкт 14 m, Плутон було вивчено погано. Та після винятково успішних спостережень Плутона за допомогою Космічного телескопа Хаббла (1991 р.) отримано такі дані: радіус і маса Плутона
дорівнюють відповідно 1 162 км і 0,0022 m, радіус і маса Харона - 606 км і 0,0003 m. Таким чином, Плутон виявся у двічі меншим від Меркурія є найменшою планетою Сонячної системи. Оскільки відношення мас Плутона - Харона дорівнюе 7:1, то аналогічно системі Земля - Місяць, де воно становить 81:1, також мовиться про подвійну планету. Судячи з розмірів, Плутом, мабуть, лише один із найближчих представників групи астероїдів із поясу Койпера, серед яких є безліч претендентів на "десяту планету". За спостережними даними Харон значно менший ніж Плутон, маючи більшу масу, зберіг метан, тоді як з поверхні супутника він розсіявся в космічний простір.
Виходячи з мізерної кількості сонячної енергії, яку отримують Плутон-Харон, планета мусить бути вкрита льодом із метану і мати червонуватий відтінок, тоді як супутник повинен бути вкритий водяним льодом і мати сіруватий колір.

Зараз Плутон, через малі розміри - не відноситься до планети!