Два роки з "Цікаівістю". Майбутні місії К'юріосіті

Два роки тому, більшість людей, затамувавши подих спостерігали, за висадкою Curiosity на поверхню Марса. Марсохід зробив знакові відкриття в перші кілька місяців роботи, допомагаючи змінити розуміння вчених про Марс, в той час ледь віддалявшись від свого місця посадки, всередині 154 кілометового кратера Gale.

Чи існує життя на Марсі?

Основною метою "Цікавості", було підтвердження того, що Марс ніколи не був в змозі підтримувати життя мікробів, на що витратили 2,5 млрд $.

Марсохід знайшов деякі признаки, які вказують на можливість існування життя у минулому. У вересні 2012 року, він проїхав через стародавнє русло, вчені вважають, що там була річка, яка текла безперервно більше ніж 1000 років тому.

Аналіз пробурених зразків показав, що мільярди років тому, ймовірно була вода придатна для пиття. Крім того дослідження показали, що там ще й було озерно, яке могло бути придатним для простих форм життя протягом мільйонів років.

"З наукової точки зору кратер Gale, і особливо рівнини навколо гори Шарп, перевищили будь-які наші очікуваня" сказав вчений, заступник керівника проекту, Ешвін Васавада з НАСА. 

"Це місце було просто покрите водою, протягом всієї історії. Це те, на що ми ніколи не здогадувалися, маючи на основі дані, з орбіти."

На "поганих дорах"

Там були деякі неприємні сюрпризи, але, тим не менш. Місцевость всередині кратера Gale, вже зробила свою справу на колесах марсоходу, які наприкінці минулого року почали накопичувати грязь і скрипіння тривожними темпами.

Але провівши кілька місяців, вивчаючи місцевість Червоної планети, виконуючи змодельовані рухи у лабораторії і практикуючих різні методи водіння з Кьюріосіті - іноді задім ходом, оператори марсохода змогли взяти його під контроль.

"Це проблема, але ми можемо керувати, і виконувати нашу місію, так як ми хотіли" сказав Васавада.

Подорож на гору Шарп

У той час як марсохід Кьюріосіті був досить "сидячим" протягом першого року на Марсі, на другий рік він стає більш рухливими.

Ровер проїхав близько 9 км. Зараз його ціль знаходиться біля основи гори Шарп, відстань до якої від 3 до 4 км, команда Місії розраховує туди потрапити до кінця 2014 року.

План передбачає, що апарат підніметься на гору, проїхавши через передгір'я, яке, швидше за все зберегло історію про перехід Червоної планети з відносно теплого і вологого місця в давнину і до холодного й сухого світу, яким планета є сьогодні.

"Є надія, що ми можемо знайти ці шари породи і зрозуміти історію Марсу, з раннього періоду, де ми бачимо деякі ознаки глини з орбіти, сульфати, і до верхнього шару на вершині, де він може показати сучасні умови ", сказав Васавада.

 "Також, ми зможемо подивитися, чи були періоди часу до або після - можливо і кілька періодів, які могли мати середовище придатне для життя."

Ровер не повинен підніматися на найвищий рівень гори Шарп, щоб добре прочитати марсіанську історію. Вчені хотять, щоб ровер підявся до сульфатних шарів, які, мабуть починатися приблизно на висоті від 400 до 500 метрів.

"Не варто думати, що на 500 метровій висті буде легко - це досить високо - але це можна здійснити", сказав Васавада.

Майбутнє Ровера

НАСА планує запустити ще один марсохід в 2020 році, він буде шукати ознаки минулого життя, буде збирати зразки для можливого майбутнього повернення на Землю і спробує виробляти кисень з діоксиду вуглецю, на який багата атмосфера Червоної планети.

Можливо, що Curiosity ще зможе працювати, коли в 2020 приземлиться новий марсохід, сказав Васавада. Але якщо це так, "Цікавість", швидше за все, зможе виконувати тільки обмежену наукову роботу, оскільки його радіоізотопний термоелектричний генератор - який перетворює тепло від плутонію-238 в результаті радіоактивного розпаду - матиме дуже мало палива.

Цим Кьюріості відрізняється від марсохода Oппоттьюніті, який все ще працює більше 10 років після посадки на Червону планету. Сонячні батареї зможуть продовжувати працювати і забезпечувати роботу ровера, до тих пір, як його сонячні батареї матимуть відносно мало пилу.

"Найкращі роки мають бути в найближчі два-чотири роки, тому що так сталося, що є змога дістатися до нашої первинної наукової мети і до цих пір генератор має великі запаси енергії", сказав Васавада. "Ми хотіли б ще й в 2020 році вітати його на Марсі, але, ймовірно, в той час Кьюріосіті буде в "будинку престарілих"."

За матеріалами space.com