Трохи історії

Впродовж останніх 300 років, починаючи з Декарта (1596-1650), було висловлено кілька десятків космологічних гіпотез і розглянуто найрізноманітніші варіанти ранньої історії Сонячної системи. Серед мислителів минулого, які намагалися пояснити її походження, були Ж. Бюффо (1707-1788), І. Кант (1724-1804), П. Лаплас (1749-1827), Дж. Джінс (1877-1946) та інші. Але всі гіпотези мали один недолік - добре пояснюючи одну частину спостережних фактів, вони виявилися безпорадними перед іншою. Наприклад, гіпотеза Лапласа, що припускала виникнення планет із розжареної туманності, не змогла пояснити особливості розподілу моменту кількості руху між планетами і Сонцем.
При розробці космологічної гіпотези перш за все необхідно вирішити питання: звідки взялася матерія, з якої утворилися планети? На сьогодні найбільш імовірним видається варіант, за яким планети утворились із того ж газово-пилового диска, що й Сонце. Велика роль у розробці цього варіанту, належить видатному математику і астроному, О. Ю. Шмідту, він першим висунув гіпотезу про те, що Земля та інші планети сформувалися з холодних допланетних тіл - планетезималей.
Спостережні дані, отримані за допомогою космічних і найпотужніших земних телескопів, підтверджують, що біля багатьох молодих зір головної послідовності справді є навколозоряні пилові оболонки дискової форми, які утворилися разом із зорею під час її формування з протозоряної туманності.